Головна пружина в сюжеті цієї книги — Лідія, «жінка-Арлекін». Майстер татуювань, що зачаровує оповідачка («Шехерезада»), вона буквально поневолює душі та почуття двох нерозлучних друзів, Жорки та Агаші. Перша зустріч героїв у Бухарі ніби підготовлена Цезарем Адамовичем Стахурою. Дуже небезпечну кримінальну спадщину він залишив двом «своїм дітям»: Лідії, дочці померлого друга, та Жорці, якого виховав, як сина. Викрадену ним унікальну колекцію годинника Абрахама Бреге, умілець Цезар Адамич надійно сховав у срібному руднику, що заглохло, в горах. Ця схованка і сплітає долі героїв у болісний любовний трикутник. Лихоманка почуттів до краю життєвого напруження, багаторічна сутичка колишніх друзів за кохану жінку, і її метання між двома чоловіками – пропалюють пунктиром всю розповідь і тримають читача у напрузі від початку до кінця книги.