Книга, яку ви тримаєте в руках, дозволяє почути живі голоси "домонгольської" епохи - не далеких від суєти книжників-літописців, а поетів, мислителів, проповідників та законотворців. Схвильовану промову освіченого та морального політика митрополита Іларіона - у "Слові про Закон і Благодать". Класичну середньовічну бесіду досвідченої людини з нащадками - у складеному дияконом Іоанном "Ізборнику 1076 року" та "Повчанні" Володимира Мономаха. Людина XXI століття оцінить ліричність "Сказання про Бориса і Гліба", афористичність і "блакитне балагурство" "Слова Данила Заточника" - шедевра епістолярного жанру, - прекрасна лаконічна мова "Російської правди" - найціннішого свідчення російської юридичної думки. Психологізм "Повісті про вбивство Андрія Боголюбського" змушує переосмислити жанр житій, а сюжет "Пасма про Еймунд" - порівняти трактування тих самих подій монастирськими книжниками та складниками західних світських саг. І особливо знайомо звучить голос найзагадковішого і найзнаменитішого аноніма Стародавньої Русі - автора "Слова про похід Ігорів".