Грішник,
обкладинка: М'яка

ЛЮСІ

Я завжди вважала себе інтровертом. У мене була маленька квартирка на Манхеттені та величезний стелаж із романами про кохання. Вечорами компанію мені складав Едгар, квітка в горщику. А парочки в метро дратували: на їхньому тлі я гостріше почувалася самотньою. Того дня я знайшла на порозі будинку незнайомця. У його чорних, як смола, очах відбивалася вічність. Він скидався на скульптуру епохи Відродження. З його білої спини росли два чорні крила. Серце підказувало: треба допомогти. Хоча хотілося тікати. Тікати геть від Кассіеля, живого уособлення моїх темних демонів. І тієї частки мене, яка мені не знайома. Хто знає, можливо, він мій найстрашніший прокляття.

КАСІЕЛЬ

Давним-давно в мене було яскраве життя. Я командував цілими арміями. Тепер моя зброя – людські бажання і пристрасті. Я справжнє зло, вилюдок пекла. І мій час закінчується. Жага викуплення нестерпна. Можливо, вже надто пізно: у мене багато гріхів. Але хоч би яким неймовірним це здавалося, я прагну на краще. Страшно віддавати свою вічну душу до рук простої дівчини. Але, знаю, Люсі зможе мені допомогти. Вона зіткана зі світла і вкаже мені шлях порятунку з бездонної темряви. Впевнений, Люсі згадає мене і те, що нас пов'язувало…