Книга втрачених імен,
обкладинка: М'яка

Єва Абрамс багато років присвятила публічній бібліотеці Вінтер-Парку. Як вона опинилася тут, у Флориді, що привело її сюди - про це вона намагалася не згадувати. Але минуле саме знайшло її. Одного разу Єві на очі потрапила стаття, в якій йшлося про якогось співробітника Берлінської Центральної і Земельної бібліотеки. Чоловік знаходив видання, колись вилучені нацистами, і повертав їх законним власникам. Один із фоліантів належав їй, Єві. І це була абсолютно особлива книга.

Єва добре пам'ятала, що відбувалося тоді, шістдесят років тому, коли Європу стрясала Друга світова. Вона сама стала учасником тих страшних подій, намагалася зробити свій внесок у порятунок нещасних. Книга, про яку йшлося у статті, була релігійним текстом XVIII століття. І лише місіс Абрамс знала, що ховається під обкладинкою насправді.

1942 рік. Єва, юна художниця, тікає з Парижа після арешту її батька, польського єврея. Дівчина знайомиться з красенем-фальшивомонетником Ремі, разом вони ухвалюють рішення: рятувати всіх, кого зможуть, поки будуть живі. Єва підробляє документи для єврейських дітей, які виїжджають до нейтральної Швейцарії, а їхні справжні імена зашифровує у старовинній книзі, щоб зберегти від нещадного часу.

«Книга втрачених імен». Так вони назвали свою працю. Однак хтось зрадив їх, Ремі зник, фоліант опинився в руках нацистів. Єва ж змушена була тікати за океан.

І ось тепер, через стільки років, жінка знову стикається зі своїм зашифрованим посланням. Чи вистачить їй сміливості поглянути в очі минулому?