Лляна сукня в підлогу, запах лаванди, очі із смарагдовим відтінком, солоні бризки, свіжий теплий вітер, що вривається у відкрите вікно, і, звичайно, аромат міцної свіжозавареної кави. Новий роман В'ячеслава Праха, як і два попередні твори цієї культової серії, побудований насамперед на відчуттях. Тут не менш важливу, ніж сюжетні ходи, роль відіграють віддалені звуки класичної музики, теплий дотик ступнів до золотого піску, скрип сходів у маяку, що самотньо стоїть на краю землі, і постійний шум хвиль. З цих яскравих уламків складається світ Рози та Парижа, людей з дивними іменами та непростим минулим, яке вони й намагаються забути у цьому райському куточку. Здається, що цієї миті щастя можна жити як завгодно довго, без різких рухів, поступово заліковуючи свої рани і обережно вилазячи зі своїх раковин. Але, на жаль, втекти від свого минулого виявляється не так просто. Свої романи він не пише, а вимальовує. Саме тому вони настільки насичені світлом та кольором. «Кав'ярня на березі океану», ніби морська погода, постійно змінює не лише свій настрій, а й жанр: то любовний роман, то містичний трилер, то заплутаний детектив. Якось зрозуміло, що у світі цієї книги може статися, що завгодно. Навіть диво. Довгоочікуваний роман В'ячеслава Праха повертає нас до продовження пронизливої історії кохання. Чи можливо миттєво жити? Чи є сенс бігти на край світу, залишивши все колишнє, якщо, як і раніше, повертаєшся до однієї людини? Роза і Париж намагаються знайти відповіді на ці питання. Історія про прийняття важливого рішення, роботу над собою та пошук щастя. Але в життя, сповнене любові та взаєморозуміння, вторгаються чужинці. На маяку відбуваються дивні події, в яких виявляються замішані не тільки люди… Минуле Парижа знову наздоганяє його.
