Університетські хроніки, давньогрецька трагедія, виховний роман, скроєний на зразок товстих романів XIX століття, страшна казка на ніч — до роману американської письменниці Ханьї Янагіхари підійде будь-яке з цих визначень, але це той випадок, коли для кожного читача книга стає унікальною, тому що її не просто читаєш. Для когось цей роман стане історією про дружбу, яка часом сильніша й міцніша за кохання, для когось — книгою, про яку боїшся згадувати і яка в книжковій шафі ховається, як чудовисько під ліжком, а для когось «Маленьке життя» стане повістю про життя, про будь-яке життя, яке гідне того, щоб хоч би й на те, щоб його, гідне того, щоб людині.