Ліза стала матір’ю — і лише тоді по-справжньому зрозуміла, що означає бути дочкою. Змучена втратами, вона намагається знайти своє місце під сонцем.
Колись сама покинута, Ліза не здатна на зраду. І вона безперервно бореться — за життя рідних, благополуччя доньки, власні почуття... Але не було б щастя, якби не нещастя: у Лізиних руках з'являється нове тендітне диво. Чи вистачить у неї сил нести його вперед?
Ліза вчиться прощати, приймати і, нарешті, дозволяти собі бути щасливою. У цій історії — все, що буває в реальному житті: провина, прощення і надія.