«Спекотне літо 1980 року. Столицю стрясає Олімпіада, а у невеликому піонерському таборі на березі Волги все тихо та спокійно. Піонери марширують на лінійках, грають у футбол і ночами розповідають страшні історії; молоді вожаті закохуються одна в одну; річковий трамвайчик привозить бідони з молоком, і біля харчоблоку крутяться сільські собаки. Але життя піонертабору, на перший погляд безтурботне, має свій таємний і темний бік. Серед піонерів ховаються вампіри. Їхня воля і визначає те, що відбувається у всіх на очах. Є діти як діти – з іграми, сварками, фантазіями та безглуздістю. Є піонерство, вже нікому не потрібне та формальне. А є вампіри, яким треба жити серед людей, але за своїми вампірськими правилами. Як вампірська містика впроваджується в мертві радянські ритуали та переробляє живу та природну дитячу поведінку? Як любов і дружба протистоять затьмареним законам ідеології та вампіризму? Словом, чий горн трубить для горниста і під чий барабан крокує барабанщик?