Піт обіцяв мені незабутню романтичну відпустку в океані. Попереду на нас чекало сім днів на шикарному круїзному кораблі. Але наступного дня після відплиття я прокинулася одна в нашому ліжку. Це здалося мені дивним, але куди більше насторожило те, що двері всіх кают були відкриті навстіж. У ресторанах ні душі, всі палуби порожні, і, що найстрашніше, капітанський місток залишився без нагляду... Трансатлантичний лайнер «Атлантіка» на всіх парах іде десь в океані, а я - єдина людина на борту. Ми одні. Я одна. Що могло статися за цю ніч? І куди поділася тисяча пасажирів і весь екіпаж? Гробова тиша лякала не так сильно, як звук, що раптово пролунав...
