Марія-Луїза фон Франц народилася в Мюнхені 4 січня 1915 року в родині австрійського полковника. У 1918 році сім'я переїжджає до Швейцарії, де вона вступає до Цюріхського університету і вивчає літературу, філологію та психологію. У 1943 році захищає дисертацію, отримавши ступінь доктора філософії. Близько 30 років пропрацювала з К.Г. Юнгом, ставши його однодумницею і найближчою колегою. Викладала в Інституті Юнга, з моменту його заснування. Отримала всесвітнє визнання як фахівець у галузі психологічної інтерпретації казок, міфів, сновидінь і алхімічних текстів. Проживши 83 роки, померла в Кюснахті 17 лютого 1998 року. Проектування своєї субособистості, комплексів, страхів і надії притаманне кожній людині. Свою модель світу ми проектуємо і на зовнішні об'єкти. Марія Луїза Фон Франц досліджує проблематику проекцій серйозно і глибоко, вона розкриває поняття проекції, знаходить шляхи до ширшого бачення реальності. У книжці можна дізнатися про проєкцію в повсякденному житті, п'ять стадій в усуненні проєкції, про володіння і втрату душі, про множинну єдність несвідомого. Розкривається тема демонів в античності та християнстві. Усі базові положення природничих наук мають у своїй основі архетипічні образи, зміст яких постійно змінювався й уточнювався. Тому наше его може робити будь-які пояснювальні твердження лише побічно - за допомогою відображення, одержуваного від об'єктивної частини психіки - про зовнішній світ і чуттєві відчуття. З цієї причини Юнг наголошує на значенні колективного несвідомого як вічно живого дзеркала всесвіту, а суб'єкт наш розташований між двома протилежними світами: так званим зовнішнім світом, осяжним за допомогою органів чуття, і несвідомим, яке єдине дає нам змогу зрозуміти світ. Психічний шар несвідомого необхідно має відрізнятися від зовнішнього світу, інакше буде відсутня сама можливість пізнання, бо подібне не може пізнати подібне.
