«Усі горбаті ходять із високо піднятою головою, усі заїки ораторствують, усі глухі говорять пошепки»...
6 січня 1482 року не було особливо примітним днем. Однак із самого ранку жителі Парижа стікалися до Гревської площі. Вони чекали яскравої події, справжнього торжества сміху - свята блазнів. Але для циганки-красуні Есмеральди загальні веселощі обернулися зовсім не радістю...
Роман французького письменника Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» багато в чому ґрунтувався на роботах шотландця Вальтера Скотта. До суворої форми попередника Гюго додав елементи романтичної драми і психологічного роману, а фоном виставив реальні події XV століття.
Вперше екранізовано твір було в далекому 1905 році. Аліс Гі та Вікторен Жассе зняли німий короткий метр під назвою «Есмеральда». Однак справжньою класикою вважається драма 1956 року з незрівнянними Джиною Лоллобріджидою та Ентоні Квіном. А 1996-го студія Disney створила культову версію для юних глядачів - мультиплікаційний мюзикл «Горбань із Нотр-Дама».