Гравець,
обкладинка: М'яка

«Хвора егоїстка. Егоїзм і самолюбство в ній колосальні. Вона вимагає від людей всього, всіх досконалостей, не прощає жодної недосконалості в повазі до інших хороших рис, сама ж позбавляє себе від найменших обов'язків до людей», - так вітчизняний письменник Федір Достоєвський змальовував Аполлінарію Суслову, свою кохану та головний прототип фатальних жінок з його текстів.

Їхні стосунки були непростими. Суслова не надавала значення глибокому внутрішньому світу літератора, вимагала від нього розлучитися з хворою дружиною. Але при цьому, отримавши після її смерті заповітну пропозицію руки і серця, відповіла «ні». Нездорове кохання знайшло відображення на сторінках автобіографічного роману «Гравець», який побачив світ 1866 року.

...Молодий учитель Олексій Іванович, влаштувавшись на роботу в будинок генерала Загорянського, закохується в його падчерку Поліну. Коли красуня довго не відповідає йому взаємністю, він розуміє: тільки гроші допоможуть йому домогтися її прихильності. І Олексій вирушає в гральний будинок...

Роман «Гравець» екранізували неодноразово. Уперше однойменні фільми вийшли 1938 року - у Німеччині та Франції. Згодом своє бачення твору представляли кінодіячі з Аргентини, США, Великої Британії, Франції, Італії та Угорщини. У СРСР драму за текстом Достоєвського 1972 року зняв Олексій Баталов. Гравця в ній втілив Микола Бурляєв.