Стівен Порджес, основоположник полівагальної теорії та провідний експерт у галузі психофізіології розвитку та поведінкової нейробіології, у книзі «Полівагальна теорія. Нейрофізіологічні основи емоцій, прив'язаностей, спілкування і саморегуляції» розповідає, як його дослідження допомогли домогтися приголомшливих результатів під час лікування посттравматичного стресового розладу, тривоги, депресії, психологічних травм і аутизму.
Ця теорія допоможе глибше заглибитися в різні сфери нашого життя, від механізмів травми народження до прихильностей у дорослому житті. Теорія, розроблена Стівеном Порджесом за 40 років досліджень, є одним із найповніших досліджень впливу блукаючого нерва на фізіологічне та психологічне функціонування людини.
Теорія ґрунтується на ідеї, що існує три компоненти вегетативної нервової системи (АНС): немієлінізована рептильна гілка блукаючого нерва, симпатична нервова система і мієлінізована не ссавцівська гілка блукаючого нерва. Ці гілки співвідносяться з різними поведінковими реакціями.
Суть книги Порджеса полягає в тому, що розвиток мієлінізованого блукаючого нерва, що походить із подвійних ядер, має вирішальне значення для придушення реакцій боротьби/втечі/застигання у відповідь на зовнішні стимули. Оцінка ризику в навколишньому середовищі, яку він називає нейроцепцією, регулюється несвідомо, і мієлінізований вагус допомагає протистояти первинним поведінковим реакціям.
Дослідження Порджеса показують, що блукаючий нерв чинить сильний вплив на прихильності людини, соціальну поведінку, саморегуляцію і навіть концентрацію уваги. Значення цієї теорії величезне, вона відкриває безліч нових тем для досліджень і додає терапевтам нові грані в їхніх підходах до лікування різних станів і психологічних травм.
Стівен Порджес - американський психолог і нейробіолог. Стівен Порджес - американський психолог і нейробіолог. Він є професором психіатрії в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл.
